Вірші привітання з 1 вересня (днем знань)




***





З дитсадком ми розпрощались.
В нас канікули були.
А сьогодні ми зібрались
І у перший клас прийшли.




***





Дуже довго я збирався,
Форму міряв сім разів.
Одягався, роздягався,
Гарним бути так хотів.




***





Я дивуюсь, що там знати?
Справді, ти такий дивак!
Треба ранець в руки брати,
Там побачим, що і як!




***





Головне — комп’ютер мати,
Хоч малесенький планшет.
Можна в ігри буде грати,
Чи зайти у інтернет...




***





Не журіться, добре буде,
Головне, що ми прийшли.
Вчаться ж якось в школі люди.,,
Подивись, як підросли...




***





От і ми тут підростемо.
Рідна школо, нас стрічай!
Вчитися сюди ідемо —
Ширше двері відчиняй!




ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК





Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі,
Нехай до нього як до правди
Ідуть великі і малі.




***





Як воно у школі буде?
Як пройдуть тут наші дні?
Але вийдуть із нас люди,
Навіть дуже видатні!




ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК





Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.

Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім'ю збирає.

І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.

(Л. Зоріна)




ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ





Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

(Н. Забіла)




МАЛИЙ ШКОЛЯРИК





Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!

А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…

(М. Підгірянка)




ПЕРШИЙ РАЗ - У ПЕРШИЙ КЛАС





Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!

Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!

Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!

(С. Гордієнко)




***





Ще кілька днів і вересень покличе
Дітей у школу, бо навчатись час.
І зацвітуть від посмішок обличчя,
І будуть зустрічі, і буде все гаразд!

А всюди квіти і палкі вітання,
Уроки знову і перерви теж.
За парти сядуть діти без вагання,
Бо пізнанню нема ніколи меж.

А поки… Поки літо догорає,
Два дні лишилось й продзвенить дзвінок.
Ну, а душа вже зустрічей бажає
І хочеться скоріше на урок.




ШКОЛЯРКА





Іде малесенька Галинка,
Маленька мамина перлинка,
В руці портфелик свій несе,
Радіє дівчинці усе.

Навколо гарно, як ніколи,
Бо йде школярочка до школи.
Іде, щоб разуму набратись,
Навчитись думати й писати,
Людей і мову шанувати.

Чи йде, чи над землею лине,
І їй всміхається Вкраїна.

(В. Дмитренко)




ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ





Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.

Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!

Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?

(О. Роговенко)




ДО ШКОЛИ





Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.

Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.

Я – школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.

Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!

(Н. Май)




З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ





Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:

— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає

І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто!

(С. Гордієнко)




Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ





Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.

Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.

Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.

Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.

Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!

Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.

А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.

Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.

(Б. Гірський)




ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА





Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.

Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.

Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!

Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.

(Т. Коломіець)




ДИВОВИЖНИЙ БУКЕТ





Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.

Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.

Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!

Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.- Подивіться!

Подивіться! -
Дивується народ, -
По доріжці сам собою,
Сам собою букет йде.

Дивовижний букет
У форму шкільну одягнений,
Ранець новий за спиною,
Білий бант над головою...

- Хто ж це?
- Це наша
Шестирічна Наташа! -
Посміхається народ:
- В школу дівчинка йде!

(С. Пшеничних)




ІДУ Я В ШКОЛУ





Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки

І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.

Дзвінок, як сурма грає,
До класу закликає.
Зітхаю тихо, бо напевне,
І старість прийде тут до мене.

Але найважче, на мій погляд,
Весь час дівчат терпіти поряд!

(С. Гордієнко)




ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК





Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.

Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.

Пахне прив'яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.

Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім'я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.

Наче весела родина,
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.

(М. Сингаївський)




СВЯТО ВЕРЕСНЯ





Кожен рік дзвінок веселий
Збирає нас разом.
Здрастуй, осінь! Здрастуй, школа!
Здрастуй, наш улюблений клас.

Нехай нам літа шкода трохи -
Ми сумувати не будемо даремно.
Здрастуй, дорога до знань!
Здрастуй, свято вересня!

(Ст. Степанов)




ПЕРШИЙ УРОК





Я на уроці в перший раз,
Тепер я учениця.
Увійшла вчителька в клас
Ставати або сідати?

Як треба парту відкривати,
Не знала я спочатку.
І я не знала, як вставати,
Щоб парта не стукала.

Мені кажуть: "Іди до дошки", -
Я руку піднімаю.
А як перо тримати в руці,
Зовсім не розумію.

Як багато школярів у нас!
У нас чотири Асі,
Чотири Васі, п'ять Марусь
І два Петрових в класі.

(А. Барто)