Вірші про Святого Миколая




Чарівне свято





В український наш край
Йде Святий Миколай,
Через поле і ліс
Подарунки приніс.

Сняться діткам вві сні
Ті дарунки смачні,
Що залишить в кутку
В золотім чобітку.

(Т. Чорновіл)




Йде до діток Миколай





Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.
Хоч надворі і пороша,
Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,
Є чудові сни-гостинці.

(М. Пономаренко)




Святий Миколай





Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.

Хто не слухав - тому різку
Під подушкою ладнає.

(Н. Яременко)




Святий Миколай





Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

(С.Майданська)




***





Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.

(М. Цибенко)




Миколаю, Миколаю!





Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам'ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.

Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!

(І. Цельняк)




Святий Миколаю





Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,
булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.

(М. Підгірянка)




Перед святом Миколая





Цього року Миколая
Я таки підстережу!
Мама хай про це не знає,
Їй нічого не скажу.

Чемно в ліжечко лягаю,
Ніби закриваю очі…
Й виглядаю Миколая.
Спати я цілком не хочу!

Коли буде під подушку
Класти цукерки й горішки
То я гляну на Святого,
Хоч одненьким очком, трішки…

Батько й мати полягали,
Стихло вже усе у хаті.
Стиха вже почав дрімати
І ведмедик волохатий…

Ой! Які довгі хвидини…
І ніщо не помагає,
Що я часто на годинник
Біля ліжка поглядаю.

Ось до лідка, від вікна,
Місяць простелив стежину.
По ній постать осяйна
Просто так до мене й лине…

Погляд синій — наче небо,
І борода срібно-сніжна.
Усміхається до мене
Й мою руку гладить ніжно.

Ранком я засімнівалась…
Був Святий тут чи не був?
Але ж хто тоді так ніжно
Мою руку доторкнув?

(О. Криштанович)




Нічка таємнича





Нічка таємнича,
Ніченька казкова
Приходить щороку
Й щораз загадкова.

Тільки раз у році
Нічка ця буває,
Коли Миколайко
Дари посилає.




Святий Миколай





Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконко.

І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
- Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!

І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
- Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.

(А. Курдидик)




Миколай





Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!

(В. Паронова)




Лист до святого Миколая





Святий Миколаю!
Я Тебе чекаю!
Може, знати б Ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.

Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого —
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.

Принеси цікаву книжку
Про кота або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
Із малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала,
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила…

Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий…
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.

(Г. Черінь)